Міжнародний досвід банкрутства фізичних осіб та Україна

Інститут банкрутства фізичних осіб в Україні існує з 2019 року — з моменту набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства. За міжнародними мірками це молодий інститут: у США аналогічне законодавство діє з 1978 року, у Німеччині — з 1999-го, у Великій Британії — з 1986-го. За 6 років існування українська модель пройшла шлях від теоретичної норми до реально функціонуючого механізму.

За даними Мін’юсту та аналітики Opеndatabot, з 2019 року в Україні відкрито понад 3 000 справ про неплатоспроможність фізичних осіб, у 2024 році — 926 нових справ, а лише за перше півріччя 2025 року суди вже визнали банкрутами ще 577 громадян.

Порівняльний аналіз міжнародного досвіду дозволяє зрозуміти, де українська модель відповідає світовим стандартам, а де ще має суттєві резерви для розвитку.

Європейські моделі банкрутства: що запозичила Україна

Українська модель банкрутства фізичних осіб створювалася під значним впливом європейського законодавства — зокрема німецької та польської моделей.

Німецька модель (Insolvenzordnung, 1999) 

Німеччина стала піонером у запровадженні процедури звільнення від боргів для фізичних осіб у континентальній Європі. Ключові елементи:

• Процедура складається з двох фаз: судова (до 6 місяців) та фаза «доброї поведінки» (Wohlverhaltensperiode) — 3 роки, протягом яких боржник передає частину доходу керуючому.
• Після завершення 3-річного періоду борги списуються повністю.
• До 2014 року фаза доброї поведінки тривала 6 років — реформа 2014 року скоротила її до 3 років для більшості боржників.
• У 2021 році Директива ЄС 2019/1023 зобов’язала всі країни-члени скоротити цей строк до 3 років.

Саме 3-річний максимальний строк плану реструктуризації в українському КУПБ є прямим запозиченням з європейської практики, відображеної у Директиві ЄС 2019/1023.

Польська модель

Польща запровадила банкрутство фізичних осіб у 2009 році, але реальний розвиток інститут отримав після реформи 2015 року, яка суттєво спростила процедуру. Результат: якщо у 2015 році в Польщі було оголошено 2 153 банкрутства фізосіб, то у 2022 році — вже понад 18 000. Польський досвід демонструє, що спрощення процедури призводить до кратного зростання її використання.

Україна запозичила з польської моделі:

• Дворівневу структуру процедури (реструктуризація або реалізація майна).
• Роль арбітражного керуючого як центральної фігури.
• Обов’язковий судовий контроль на всіх етапах.

Директива ЄС 2019/1023 про превентивні механізми реструктуризації є орієнтиром для України в контексті євроінтеграції. Директива встановлює мінімальні стандарти, яким має відповідати законодавство країн-членів, зокрема:

• Максимальний строк звільнення від боргів — 3 роки.
• Доступність превентивної реструктуризації до формального банкрутства.
• Захист підприємців від надмірних наслідків банкрутства.

Приведення українського законодавства у відповідність до цієї Директиви є частиною зобов’язань України в рамках угоди про асоціацію з ЄС. Сучасні європейські стандарти банкрутства передбачають баланс між захистом кредиторів та реальним «другим шансом» для боржника — і саме в цьому напрямку рухається українська модель.

Американська модель: другий шанс vs українська стигма

США мають найбільш розвинену у світі систему банкрутства фізичних осіб. Bankruptcy Code 1978 року закріпив концепцію «fresh start» — чистого старту — як основоположний принцип.

Статистика США. За даними United States Courts, у 2023 фінансовому році в США подано 418 724 заяви про банкрутство фізичних осіб. Пікове значення було досягнуто у 2010 році — понад 1,5 млн заяв після фінансової кризи 2008-го. Американці сприймають банкрутство як нормальний фінансовий інструмент, а не як соціальну ганьбу.

Дві основні форми американського банкрутства фізосіб:

• Chapter 7 (ліквідаційне банкрутство) — майно продається, борги списуються протягом 3–6 місяців. Найшвидша процедура. Аналог українського банкрутства з реалізацією майна.

• Chapter 13 (реорганізаційне банкрутство) — боржник розробляє план погашення боргів протягом 3–5 років із регулярних доходів. Аналог української реструктуризації.

Ключові відмінності американської моделі від української:

• Вартість. Мінімальний судовий збір за Chapter 7 у США — $338. В Україні судовий збір при поданні заяви про банкрутство фізособи є значно нижчим, однак загальні витрати на процедуру (винагорода керуючого, оцінювача) можуть бути суттєвими.
• Швидкість. Chapter 7 в США завершується за 3–6 місяців. Українська процедура реалізації майна — 6–12 місяців.
• Доступність. В США існує розгалужена мережа некомерційних кредитних консультантів (обов’язкове проходження до подачі заяви). В Україні такої інфраструктури поки що немає.
• Стигма. В американській культурі банкрутство — визнаний інструмент управління ризиками. Відомі підприємці (Дональд Трамп, Генрі Форд) проходили через банкрутство без втрати соціального статусу.

Ключові відмінності української процедури від світових аналогів

Вартість процедури, терміни, судовий контроль, позасудові механізми

Вартість процедури. Це одна з найсуттєвіших відмінностей та бар’єрів для доступу до банкрутства в Україні.

Для боржника без коштів вартість процедури в Україні є реальним бар’єром. У Великій Британії існує механізм Debt Relief Order для малозабезпечених боржників із боргами до £50 000. Вартість: £90 внесок + £512 адміністративний збір = ~£680. Спрощена процедура без керуючого – аналогів в Україні немає.

Терміни. Середня тривалість процедури банкрутства фізособи в Україні — 8–12 місяців. Для порівняння: у Великій Британії стандартне банкрутство завершується через 12 місяців, у Німеччині — 3 роки (включаючи фазу доброї поведінки), у США за Chapter 7 — 3–6 місяців.

Судовий контроль. Українська модель передбачає обов’язковий судовий контроль на всіх етапах — від відкриття провадження до затвердження фінального звіту. Це забезпечує правову визначеність, але уповільнює процедуру. У Великій Британії значна частина процедур відбувається в адміністративному порядку без судового втручання.

Позасудові механізми. В Україні досудове врегулювання боргів є окремою практикою, але не інтегрованою частиною системи банкрутства. У скандинавських країнах (Швеція, Норвегія) існує обов’язкове консультування перед зверненням до суду. Це знижує навантаження на суди та стимулює добровільні домовленості.

Культурні особливості: ставлення до банкрутства в Україні та за кордоном

Культурний вимір є не менш важливим, ніж правовий. В Україні банкрутство досі сприймається значною частиною суспільства як ганьба — наслідок радянської традиції, де борг був моральним зобов’язанням, а неплатоспроможність — особистим провалом.

У США, Великій Британії та скандинавських країнах банкрутство є нейтральним юридичним фактом — інструментом управління ризиками, доступним кожному. Великобританська культура навіть має спеціальний термін — «honest but unfortunate debtor» (чесний, але невдачливий боржник) — як концепцію, що обґрунтовує право на звільнення від боргів.

В Україні зміна ставлення відбувається поступово. Зростання кількості справ свідчить про те, що банкрутство поступово стабілізується і стає нормальним правовим інструментом.

Сильні сторони української моделі

Незважаючи на молодість інституту, українська модель має ряд конкурентних переваг.

• Повний судовий контроль. На відміну від деяких країн, де процедура є переважно адміністративною, в Україні кожен етап контролюється господарським судом. Це забезпечує захист від зловживань як з боку боржника, так і з боку кредиторів та керуючих.
• Цифровізація. Реалізація майна через Прозорро.Продажі — одна з найбільш технологічних моделей у Східній Європі. Повна прозорість аукціонів, дистанційна участь покупців з будь-якої точки світу, автоматична фіксація результатів. Польща та Румунія лише впроваджують аналогічні електронні платформи.
• Захист єдиного житла. Норма про захист єдиного житла боржника від включення до ліквідаційної маси (за відсутності іпотеки) відповідає кращим європейським практикам і є суттєвою гарантією для боржника.
• Дворівнева система. Наявність двох альтернативних процедур — реструктуризація або реалізація майна — відповідає Директиві ЄС 2019/1023 та забезпечує гнучкість залежно від конкретної ситуації боржника.
• Заморожування боргів. З моменту відкриття провадження нарахування відсотків зупиняється. Це стандарт, прийнятий у більшості країн ЄС, і його наявність в українській моделі є важливою перевагою для боржників із великими відсотковими боргами.

Проблеми та перспективи: куди рухатиметься інститут банкрутства

Актуальні проблеми:

• Вартість процедури. Загальні витрати на банкрутство залишаються значними для малозабезпечених боржників. Відсутність механізму, аналогічного британському Debt Relief Order, означає, що особи з невеликими боргами та відсутністю майна фактично позбавлені доступу до процедури.
• Дефіцит арбітражних керуючих. За даними Мін’юсту, кількість ліцензованих арбітражних керуючих в Україні є недостатньою для обслуговування зростаючого попиту. Це призводить до затягування строків призначення та збільшення навантаження на кожного керуючого.
• Низька поінформованість. Більшість потенційних боржників не знають про існування процедури або мають хибне уявлення про її наслідки. За оцінками експертів, лише 10-20% українців з проблемними кредитами усвідомлюють банкрутство як реальний варіант, а більшість сприймає його як “кінець світу” або взагалі не знає про таку можливість (Finance.ua, Opеndatabot).
• Відсутність позасудових механізмів. КУПБ не передбачає обов’язкових позасудових процедур медіації або консультування до подачі заяви — на відміну від моделей Швеції, Норвегії та Нідерландів.

Перспективи розвитку

В рамках євроінтеграційних зобов’язань Україна має привести законодавство у відповідність до Директиви ЄС 2019/1023. Це передбачає:

• Розвиток превентивних механізмів реструктуризації до формального банкрутства.
• Спрощення та здешевлення процедури для малозабезпечених боржників.
• Розбудову позасудових механізмів врегулювання боргів.
• Скорочення строків процедури.

Досвід Польщі демонструє, що спрощення процедури може призвести до 8-кратного зростання кількості справ протягом 7 років. Якщо Україна піде аналогічним шляхом, кількість справ про банкрутство фізосіб може зрости до 5 000–7 000 на рік протягом наступних 3–5 років після війни.

Українська модель банкрутства фізичних осіб поєднує кращі елементи європейського досвіду з вітчизняною судовою традицією. Вона ще молода та має суттєві резерви для вдосконалення, але вже зараз є дієвим правовим інструментом для звільнення від непосильних боргів.

У ЮК «Звільнимо» ми застосовуємо сучасні європейські стандарти банкрутства у роботі з кожним клієнтом — щоб процедура була максимально ефективною, швидкою та відповідала найкращим світовим практикам.

Залиште заявку на безкоштовну консультацію вже зараз.