Банкрутство ПП без активів — кейс «А І МІР» Вінниця | Звільнимо

Чи можна провести банкрутство приватного підприємства, у якого фактично не залишилось ні майна, ні керівника? Так — і це підтверджує справа №5/189 у Господарському суді Вінницької області. ПП «А І МІР» було визнане банкрутом за заявою податкової інспекції, а борг у 7 024,49 ₴ перед бюджетом і центром зайнятості — повністю списано після завершення ліквідаційної процедури. Кейс показовий тим, як юридично коректно закрити «мертве» підприємство без активів, не залишивши боргових хвостів.

Ситуація клієнта

Підприємство «А І МІР» було створене у Вінниці як невелика приватна фірма: невелика команда, плани щодо надання послуг і створення робочих місць. Але вже за кілька років після старту фінансова модель не витримала: замовлення зменшились, збитки накопичились, обігових коштів не вистачало навіть на поточні платежі.

З першого кварталу 2009 року компанія припинила подавати фінансову звітність — фактична діяльність на той момент уже не велась. Без виторгу не було і коштів на зарплати, єдиний соціальний внесок та податки. Заборгованість перед бюджетом і Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (центром зайнятості) поступово сформувала суму 7 024,49 ₴.

13 жовтня 2010 року Державна податкова інспекція у м. Вінниці подала заяву і порушила провадження у справі №5/189 про банкрутство ПП «А І МІР». Через два тижні, 26 жовтня 2010 року, суд визнав підприємство банкрутом і відкрив ліквідаційну процедуру. Ситуацію ускладнювали дві обставини: фактична відсутність майна та зникнення керівника — Бафоєва Аміна Санаєвича, місце перебування якого було невідоме. Стара реєстрація і тимчасова посвідка на проживання нічого не давали — навіть для процесуального вручення документів.

Юридична стратегія ЮК «Звільнимо»

Юристи побудували роботу навколо однієї ключової задачі: коректно завершити банкрутство приватного підприємства в умовах нульової ліквідаційної маси та відсутнього керівника. Підставою для процедури стали Кодекс України з процедур банкрутства (тоді — Закон «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», правонаступник якого зараз — КК банкрутства, Книги 2-3) і норми Господарського кодексу України про ліквідацію юрособи.

Першим арбітражним керуючим був Парпальос Д.М., згодом ліквідатором призначили Белінську Наталію Олександрівну. Її блок роботи — десятки запитів у державні органи: ДПІ, реєстри нерухомого майна, МРЕВ, Держгеокадастр, банки. Мета — встановити, чи є у боржника земельні ділянки, транспорт, техніка, рахунки чи інша майно, придатне для реалізації. Усі відповіді — негативні: жодних активів за підприємством не зареєстровано, навіть сільськогосподарської техніки немає.

Паралельно ліквідатор звернулась до поліції з проханням про розшук засновника — це необхідний крок, щоб закрити питання потенційної субсидіарної відповідальності за ст. 61 КК банкрутства. Розшук підтвердив: ознак виведення активів чи навмисного доведення до банкрутства немає, особистих стягнень із засновника бути не може.

Результат

У 2012 році збори кредиторів визнали, що ліквідатор зробила все можливе, а майна для задоволення вимог немає. На цій підставі суд затвердив ліквідаційний баланс і припинив провадження. Борг у 7 024,49 ₴ перед податковою і центром зайнятості за законом вважається погашеним — за відсутності активів вимоги до банкрута не задовольняються і списуються разом із юридичною особою.

ПП «А І МІР» виключене з реєстру: підприємства більше не існує в юридичному полі, нові вимоги до нього неможливі. Перевірити рішення можна в Єдиному реєстрі судових рішень: перейти за посиланням.

Часто задавані питання

Чи може директор або засновник ПП нести особисту відповідальність після ліквідації?

За загальним правилом — ні. Засновник приватного підприємства відповідає в межах внесків, а керівник — у межах своїх посадових обов’язків. Виняток — субсидіарна відповідальність за ст. 61 КК банкрутства: якщо суд встановить факт умисного доведення до банкрутства або виведення активів напередодні процедури. У справі ПП «А І МІР» ліквідатор перевірила обидві обставини — підстав для особистих стягнень не виявлено, навіть попри те, що керівника не вдалося знайти.

Скільки триває процедура банкрутства юридичної особи?

Від 8 місяців до 2 років залежно від кількості кредиторів, обсягу активів і позиції суду. Середній термін — 12-14 місяців. У типових справах з 3-5 кредиторами ліквідація завершується за 10 місяців. У кейсі ПП «А І МІР» етап від порушення провадження до визнання банкрутом зайняв два тижні, а повна ліквідація — близько двох років через тривалий розшук майна і керівника.

Чи може підприємство працювати під час процедури банкрутства?

Так, до моменту визнання банкрутом компанія може продовжувати господарську діяльність під контролем розпорядника майна — завершувати контракти, отримувати дебіторку, захищати активи. У певних випадках замість ліквідації обирається процедура санації — план оздоровлення, який погоджують з кредиторами. Якщо ж діяльність фактично припинена і активів немає (як у випадку ПП «А І МІР»), доцільніше йти прямо до ліквідаційної процедури.