Історія 618

Моя кредитна історія – Довгої Лілії Вікторівни,  почалася  у 2010 році, коли вже не проживала з чоловіком через його постійні п’янки та повернулася з маленьким сином жити до моєї мами. Я була в декреті, а тато сина сплачував аліменти нерегулярно та переважно мінімальні, працюючи здебільшого неофіційно, через що накопичилася заборгованість. Мій син часто хворів і потребував дорогих ліків, а також необхідно було купувати побутову техніку та робити косметичний ремонт у помешканні, оплачувати комунальні послуги та забезпечувати його одягом і навчанням. Через низькі доходи та потребу покривати всі ці витрати я постійно користувалася кредиткою та пізніше брала кредити в різних МФО, сплачуючи попередні позики новими, щоб уникнути прострочень.

Особливо важким був період, коли син брав участь у спортивних поїздках за кордон, а також під час судового процесу через бійку в школі, де я змушена була оплачувати послуги адвоката, витрати на лікування потерпілого та моральну компенсацію. Одночасно потрібно було покривати щоденні потреби сина, лікувати його акне, купувати одяг, взуття та спортивне приладдя. Через постійне збільшення відсотків по кредитах та МФО мої борги стрімко зростали, а доходів на їх погашення не вистачало.

Усі спроби отримати великі кредити для рефінансування та зменшення процентів у банках були безуспішними. Колектори постійно дзвонили на роботу, загрожували, розголошували мої особисті дані, що створювало постійний стрес і загрозу втрати роботи. Я боялася за безпеку і здоров’я свого сина, за здоров’я літньої матері та за те, що ми залишимося без засобів до існування, адже всі мої доходи офіційні, і рахунки могли бути заморожені.

На початку 2025 року я остаточно зрозуміла, що не можу сплачувати борги далі. Відсотки по кредитах перевищують мої доходи, а ще потрібно годувати та забезпечувати сина. Заощаджень немає, родичі та знайомі не можуть допомогти, а довгострокові кредити в банках недоступні. Моє життя перетворилося на суцільний страх і стрес, і я шукаю вихід із ситуації, щоб зберегти роботу та можливість забезпечувати сина.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2025 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.