Історія 632

Моя кредитна історія – Яцушкевич Тетяни Павлівни розпочався у 2014 році з оформлення невеликого споживчого кредиту, який я вчасно погасила. На той момент моє фінансове становище дозволяло мені користуватись банківськими послугами для покриття тимчасових побутових потреб.

Однак у подальшому моє життя кардинально змінилося через обставини, які не залежали від мене. Мій чоловік проходив військову службу за контрактом у Державній прикордонній службі України. Під час його служби в зоні проведення антитерористичної операції (АТО), я залишилась вдома з двома малолітніми дітьми. Грошового забезпечення чоловіка вистачало лише на мінімальні потреби. У зв’язку з цим я була вимушена звернутись до банківських установ та кредитних компаній для забезпечення базових потреб моїх дітей: харчування, одяг, медикаменти, оплата послуг лікарів.

Через відсутність державного житла для військовослужбовців, мій чоловік був змушений винаймати житло за власний кошт у зоні бойових дій, що ще більше ускладнило наше фінансове становище.

Після початку повномасштабного вторгнення росії у лютому 2022 року, ми опинилися в епіцентрі бойових дій – у місті Харкові. Мій чоловік добровільно вступив до територіальної оборони, а я, разом із дітьми та літніми батьками, була змушена евакуюватися за місто до дачного будинку, непридатного для зимового проживання.

Для того, щоб забезпечити сім’ю елементарними речами (дрова, їжа, ліки, пальне), я змушена була знову звертатися до кредиторів, адже державної підтримки на той момент ми не отримували. Грошове забезпечення чоловіка йшло здебільшого на амуніцію та паливо для службових потреб.

Після контрнаступу ЗСУ восени 2022 року ми повернулись до Харкова. Мій чоловік відновив службу в ДСНС. З певною допомогою від батьків ми змогли частково стабілізувати фінансове становище, і я почала поступово гасити борги. Декілька кредитів було закрито за програмами реструктуризації.

У 2024 році мого чоловіка було переведено до Черкас без права вибору. Відсутність службового житла змусила нас переїхати всією родиною. Ми змушені сплачувати оренду та комунальні послуги як у Черкасах, так і в Харкові, де залишилося наше помешкання. Через це наша сім’я знову опинилася у важкому фінансовому становищі. Я була змушена знову брати кредити, щоб забезпечити базові потреби.

На весну 2025 року я опинилася у ситуації, коли нові кредити брались лише для того, щоб покрити попередні зобов’язання. Фактично, я потрапила у боргову пастку, з якої самостійно вибратися не можу. Щомісячні платежі перевищують мої фінансові можливості, а наявний дохід не дозволяє покрити навіть найнеобхідніше.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2025 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.