Історія 636

Моя кредитна історія-Цімботи Оксани Вікторівни розпочалась у зв’язку з критичними обставинами в моїй родині. Мій батько — Протасов Віктор Іванович — тяжко захворів у 2011 році. Діагноз: рак горла, 4 стадія. На той момент я перебувала у декретній відпустці після народження моєї першої дитини, і наша родина не мала жодних заощаджень. Для того, щоб врятувати батька, я була змушена взяти перший кредит в банку. Тата ми забрали до себе в м. Хуст, лікування він проходив в Ужгородській онкологічній клініці. Всі кошти, які ми мали, витрачалися на лікування, проживання та найнеобхідніше.

          Мій чоловік працював неофіційно будівельником, тижневий дохід становив близько 1200 грн, чого не вистачало навіть на елементарні потреби — продукти, одяг, комунальні послуги. Через постійні витрати на ліки ми були змушені позичати гроші у знайомих та роботодавців. Паралельно у нас народилася друга дитина, і я фізично не могла працювати, бо не було з ким залишати дітей. У 2013 році чоловік поїхав на заробітки до Чехії, але потрапив в аварію 17.03.2013 р., і шість місяців мусив відпрацьовувати вартість розбитого службового авто.

         У 2014 році татові стало гірше, довелось робити операцію, після якої він помер 4 грудня 2015 року. Ми позичали кошти навіть на похорон. Життя з того часу перетворилося на виживання, а не життя.

         Я особисто зверталася в банки із проханням переглянути умови договору, але отримала відмову.

           Окремо варто зазначити, що ситуація ускладнилася ще більше через війну:

• мій брат Протасов Олег Вікторович загинув на фронті 12.03.2024 р.,
  
  
• інший брат — Протасов Мирослав Вікторович — зник безвісти 6.01.2025 р.
  
  

          Наразі я перебуваю в декретній відпустці, маю малолітніх дітей, живу разом із родиною у матері чоловіка. Моя мати — пенсіонерка не має можливості допомогти.

        Психологічний стан мій вкрай нестабільний: маю постійні нервові зриви, не сплю вночі, втрачаю самоконтроль, сварки в родині стали постійними. Мені здається, що я вже на межі. Це надзвичайно важкий період мого життя.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2025 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.