Історія 639

Моя кредитна історія –  Солодухи Лілії Петрівни розпочалась у серпні 2022 року, коли я була змушена звернутися до банківського кредитування, щоб покрити базові життєві витрати, зокрема квартплату. Це був мій перший банківський кредит – кредитна картка у Монобанку. Причиною звернення до кредитування стала складна економічна ситуація, що склалася у зв’язку з повномасштабним вторгненням російської федерації в Україну. Мій хлопець втратив роботу через бойові дії, і вся фінансова відповідальність за житло, продукти, комунальні платежі, медичні витрати та інші базові потреби лягла на мене.

Я намагалася забезпечувати нашу життєдіяльність самостійно, працюючи на основній роботі та шукаючи додаткові підробітки. Ці кошти йшли на оплату оренди житла, комунальних послуг, ліків, допомогу моїй матері, яка не працює, та на побутові витрати.

Початково я вчасно сплачувала мінімальні платежі за кредитною карткою, однак зі зростанням фінансового навантаження стало неможливо підтримувати цю дисципліну. З часом я змушена була звертатися до мікрофінансових організацій — щоб перекривати попередні зобов’язання перед банком і уникати прострочок.

Проте це лише погіршило ситуацію: відсоткові ставки в МФО виявились значно вищими, почали накопичуватись штрафи, пені, і я потрапила у боргову пастку, коли нові кредити бралися лише для обслуговування попередніх.

У 2023 році мій дохід зменшився у зв’язку із втратою підробітку, а також значно погіршився мій психологічний стан: я почала страждати від тривожності, панічних атак, депресії. Виникла потреба у медичному лікуванні, прийомах у лікарів та діагностиці, що ще більше зменшувало мій вільний дохід. Фінансовий стан нашої родини став критичним: хлопець досі не мав постійної роботи, а весь тягар залишався на мені.

У травні 2025 року я остаточно припинила обслуговування боргів, оскільки всі ресурси було вичерпано, а доходів ледь вистачало на базове виживання.

Я неодноразово зверталася до кредиторів з проханнями про реструктуризацію, кредитні канікули або зменшення платежів, проте мої звернення в основному ігнорувалися, або ж умови лише погіршувалися. МФО почали нараховувати додаткові штрафи, вимагати негайного повернення повної суми боргу.

З 2024 року я стикаюся з постійним психологічним тиском з боку МФО: телефонний терор, дзвінки понад 20–30 разів на день, залякування, повідомлення погрозливого характеру, контактування з родичами, сусідами. Надходили листи з образливим або провокаційним змістом.

Ця ситуація призвела до погіршення мого фізичного і психоемоційного стану: я перебуваю в стані постійного стресу, тривоги, недосипання, виснаження. Мій стан класифікується як депресивний розлад, що підтверджується лікарськими висновками. Паралельно почали проявлятись проблеми з тиском, загальне погіршення здоров’я.

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.