Історія 643

Моя кредитна історія – Юрчишина Сергія Анатолійовича,  почалася давно. Все своє свідоме життя працював водієм. Сподівався, що зароблю на пристойну  пенсію, але постійно відчувалася нестача коштів і коли дружина розповіла про інвестиційний бізнес – вирішив спробувати, щоб був невеличкий додатковий дохід. Сподівався, якщо все буде добре, з’явиться можливість допомагати дітям. Спочатку все виходило, багато коштів це не вимагало. Але потім брокер запропонував непогану угоду на придбання акцій. Власних фінансових можливостей не вистачало, тому позичив у друзів та рідних. Обіцяна сума доходу за акції мала повернутися на рахунок за 14 днів. Став чекати – гроші не з’являлися, а час йшов. Звісно нервував, оскільки необхідно було повертати борг людям. Гроші позичав не тільки у своїх знайомих, а і в знайомих сина – час йшов, повертати не було з чого. У сина з’явилися питання. Після розмови стало ясно, що натрапив на аферистську брокерську компанію. Діти наполягли на зверненні до державних органів. У відділенні поліції за місцем проживання «тактовно натякнули» на безпорадність цієї ситуації. На сімейній нараді було прийнято рішення вирішувати проблему самостійно. Старшу доньку Галину (вона мешкає окремо з родиною) намагалися не турбувати, оскільки вона виховує дитину з особливими потребами (діагноз «муковісцидоз змішаної форми»). Спочатку віддавали більшу частину друзям та родичам, а також вносив кошти на рахунки банків. Донька Ірина взяла на себе «левову частину» (яку ще досі виплачує). Син повертав кошти друзям… 

Але потім настав лютий 2022 року. З квітня місяця пішов працювати у компанію по перевезенню гуманітарної допомоги, дохід родини зменшився. З’явилася заборгованість по банківським кредитам. Однак продовжував частково повертати кошти. Не зважаючи на складності з фінансами, допомагав хлопцям, що стали на захист країни у придбанні спорядження та амуніції; перераховував кошти на допомогу ЗСУ та ТРО, донатив… На все це також були необхідні кошти. З листопада 2022 року змушений змінити місце роботи – почав постачати дрова. 26 лютого 2023 року загинув брат дружини. Загострилися хронічні хвороби, які з’явилися після участі у ліквідації аварії на ЧАЕС – тільки часу на лікування не було, бо війна. В травні 2023 року – померла моя мама, яка хворіла останні роки та мешкала окремо і потребувала уваги. Для більш продуктивної роботи та економії часу на оформлення документів по перевезенню,  відкрив ФОП. У червні і липні 2023 року через помилки в оплаті податку, заблокували мої картки, виживали на одну заробітну плату дружини та те, що отримували з присадибної ділянки. А банки вимагали внесення щомісячних платежів. Почав брати кошти у МФО. Здавалося, що зумію повернути вчасно. Але економити не вдавалося. Потім зросли тарифи на комунальні послуги, знову піднялася вартість на паливо для автомобіля. Місяцями доводилося «жити» в кабіні важковоза аби хоч трохи економити, харчуватися «фастфудами», «стравами швидкого приготування». Наприкінці жовтня – знову «халепа» з документами у податковій. Арешт рахунків на 3 місяці. Почалася фінансова «епопея» – треба було брати нові кредити, щоб можна було віддавати попередні борги. 

З липня 2024 року змушений був змінити роботу через непорозуміння з керівництвом, тому з серпня по жовтень 2024 року ми знову жили на одну заробітну плату, яку отримувала дружина. Борги зростали, коштів не вистачало.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2025 року, чим все сильніше та сильніше загнав себе у безвихідь. 

Моя кредитна історія – Юрчишина Сергія Анатолійовича,  почалася давно. Все своє свідоме життя працював водієм. Сподівався, що зароблю на пристойну  пенсію, але постійно відчувалася нестача коштів і коли дружина розповіла про інвестиційний бізнес – вирішив спробувати, щоб був невеличкий додатковий дохід. Сподівався, якщо все буде добре, з’явиться можливість допомагати дітям. Спочатку все виходило, багато коштів це не вимагало. Але потім брокер запропонував непогану угоду на придбання акцій. Власних фінансових можливостей не вистачало, тому позичив у друзів та рідних. Обіцяна сума доходу за акції мала повернутися на рахунок за 14 днів. Став чекати – гроші не з’являлися, а час йшов. Звісно нервував, оскільки необхідно було повертати борг людям. Гроші позичав не тільки у своїх знайомих, а і в знайомих сина – час йшов, повертати не було з чого. У сина з’явилися питання. Після розмови стало ясно, що натрапив на аферистську брокерську компанію. Діти наполягли на зверненні до державних органів. У відділенні поліції за місцем проживання «тактовно натякнули» на безпорадність цієї ситуації. На сімейній нараді було прийнято рішення вирішувати проблему самостійно. Старшу доньку Галину (вона мешкає окремо з родиною) намагалися не турбувати, оскільки вона виховує дитину з особливими потребами (діагноз «муковісцидоз змішаної форми»). Спочатку віддавали більшу частину друзям та родичам, а також вносив кошти на рахунки банків. Донька Ірина взяла на себе «левову частину» (яку ще досі виплачує). Син повертав кошти друзям… 

Але потім настав лютий 2022 року. З квітня місяця пішов працювати у компанію по перевезенню гуманітарної допомоги, дохід родини зменшився. З’явилася заборгованість по банківським кредитам. Однак продовжував частково повертати кошти. Не зважаючи на складності з фінансами, допомагав хлопцям, що стали на захист країни у придбанні спорядження та амуніції; перераховував кошти на допомогу ЗСУ та ТРО, донатив… На все це також були необхідні кошти. З листопада 2022 року змушений змінити місце роботи – почав постачати дрова. 26 лютого 2023 року загинув брат дружини. Загострилися хронічні хвороби, які з’явилися після участі у ліквідації аварії на ЧАЕС – тільки часу на лікування не було, бо війна. В травні 2023 року – померла моя мама, яка хворіла останні роки та мешкала окремо і потребувала уваги. Для більш продуктивної роботи та економії часу на оформлення документів по перевезенню,  відкрив ФОП. У червні і липні 2023 року через помилки в оплаті податку, заблокували мої картки, виживали на одну заробітну плату дружини та те, що отримували з присадибної ділянки. А банки вимагали внесення щомісячних платежів. Почав брати кошти у МФО. Здавалося, що зумію повернути вчасно. Але економити не вдавалося. Потім зросли тарифи на комунальні послуги, знову піднялася вартість на паливо для автомобіля. Місяцями доводилося «жити» в кабіні важковоза аби хоч трохи економити, харчуватися «фастфудами», «стравами швидкого приготування». Наприкінці жовтня – знову «халепа» з документами у податковій. Арешт рахунків на 3 місяці. Почалася фінансова «епопея» – треба було брати нові кредити, щоб можна було віддавати попередні борги. 

З липня 2024 року змушений був змінити роботу через непорозуміння з керівництвом, тому з серпня по жовтень 2024 року ми знову жили на одну заробітну плату, яку отримувала дружина. Борги зростали, коштів не вистачало.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2025 року, чим все сильніше та сильніше загнав себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнився від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.