Історія 657

Моя кредитна історія – Дудаша Віктора Михайловича, почалася ще у 2018 році, коли я втратив батька і залишився без батьків. Ця вся ситуація дуже вплинула на мене і з фінансами було дуже важко. 

Спочатку допомагала тітка із грошима, але як тільки мені виповнилося 18 я познайомився, нажаль, із мікрофінансовими організаціями. Моя перша позика була на 500 гривень приблизно на початку 2020 року. Тоді я і не думав в яку боргову яму я заходжу. Потім грошей не вистачало і я далі брав позики, не розуміючи, які шалені відсотки зможуть нарости. Протягом трьох років я вчився, працював, але з мікропозиками було важко. Десь вже в 2022 році я почав перекривати один займ іншим і це все наростало. 

І на початку квітня 2023 року в мене вже доросло до того що в мене позики в 20-ти різних організаціях. Саме ці кредити і призвели до того, що в мене почалася ера перекредитування. 

Сказати що я почувався максимально жахливо – це нічого не сказати. Постійні нерви, стреси, дзвінки від коллекторів мені та рідним, і навіть знайомим. Остаточно перестав проплачувати кредити в травні 2023 року, бо зрозумів, що не потягну. Багато було спроб домовитись з кредиторами хоча б заплатити за тіло кредиту, але вони на таке не погоджувались і вимагали всі нараховані відсотки. Зараз стан пригнічений кожного дня. 

Страх в тому, що вони заберуть квартиру, яка є єдиним моїм житлом. Таку суму за короткий період ніяк мені не вдасться заробити, щоб погасити. Маючи надію залишити житло і жити далі нормальним життям, я звертаюся до суду. 

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2023 року, чим все сильніше та сильніше загнав себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнився від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.