Історія 677

Моя кредитна історія – Гоменюк Аміни Романівни, розпочалась у зв`язку із складною життєвою ситуацією. До повномасштабної війни, з 2019 по 24 лютого 2022 року, я жила в Одесі, навчалася на юридичному факультеті й працювала лаборантом на кафедрі цивільного права. Зарплата була невеликою (2500 грн), але робота стабільна. Після початку війни 24 лютого 2022 року я була змушена залишити Одесу й 25 лютого повернулася в рідне селище Стара Синява. Мама тоді працювала в Польщі, тата немає, роботи чи заощаджень у мене не було.

3 березня 2022 року ми з братом поїхали до мами в Польщу. Там я продовжувала навчання дистанційно й підробляла прибиранням квартир. У серпні 2022 року повернулася в Україну для складання держіспитів. Мама оплачувала контрактне навчання, але грошей бракувало, тому я звернулася до МФО Credit7 і взяла 1500 грн — перший кредит. Гроші витрачала на продукти, навчання й ліки, завжди повертала вчасно.

У вересні 2023 року вступила до магістратури (заочна форма, ХУУП, м. Хмельницький) і почала працювати у магазині жіночого одягу, неофіційно. У березні 2024 року мені запропонували відкрити ФОП для зручності роботодавця – я погодилася. Проте торгівля була слабкою, зарплату затримували, і довелося знову брати кредити, щоб закривати попередні.

Найважчим став кредит у «Є Гроші» — великі відсотки й комісії. Саме він спричинив перекредитування. З жовтня 2023 року я брала позики постійно, намагаючись утриматися «на плаву». У грудні 2024 року торгівля майже зупинилася, почали накопичуватись борги. У березні 2025 року мені вже відмовляли у видачі кредитів, а сплачувати було нічим. Тоді ж дідусеві ампутували ноги, мама допомагала родині фінансово, тому я мовчала про свої проблеми.

Зараз я живу в Хмельницькому, орендую квартиру, підробляю. У березні 2025 року закінчила магістратуру й шукаю роботу за фахом (юрист). Із кінця березня 2025 року припинила виплати за кредитами. Писала кредиторам із проханням про відстрочку — відмовили. У квітні почалися дзвінки від колекторів, погрози, тиск, приниження. Дзвонили навіть родичам і сусідам.

Це все призвело до депресії, безсоння й сильного страху. Я ізолювалась, соромлюсь свого становища. Хочу лише відновити спокій, повернутися до нормального життя й поступово розрахуватися з боргами.

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.