Історія 699

Моя кредитна історія – Ялковської Ольги Григорівни,  почалася, коли я втратила роботу (працювала в школі вчителем біології в сусідньому селі, але школу закрили) та у пошуках заробітку переїхала до міста Київ. Мої батьки та молодший брат не працювали, вони проживають у селі, роботи немає, тому грошей не було. Було важко, спочатку я тривалий час жила у хостелі, довго шукавши  роботу, я влаштувалася за спеціальністю, більша частина моїх зароблених коштів йшли на  допомогу батькам та брату.

Згодом брат  переїхав до мене в Київ, в пошуках роботи. Роботу було важко знайти, і він взяв машину в оренду та почав таксувати. Одного разу він потрапив в аварію, це було вночі, ми розгубилися і злякалися, в поліцію не зверталися. Була потрібна велика сума грошей. Вони вимагали 2000 доларів,  у нас були не великі заощадження, позичали в друзів, але нам цього не вистачало, тому я взяла кошти з кредитної картки та звернулася  в мікрофінансові організації, так як гроші треба було терміново. Через аварію брат не зміг сісти за кермо, та не зміг далі  працювати, тому він повернувся до батьків.

Грошей для того, щоб закривати перші кредити, спочатку вистачало, але через великі нараховані відсотки, я взяла ще декілька кредитів, щоб покривати попередні кредити, шукала додатковий підробіток, але нічого не змогла знайти. Мікрофінансові організації телефонували, скидали смс-повідомлення з пропозиціями щодо нових кредитів, а так як грошей вже  бракувало, я була вимушена погоджуватись. Кожен кредит був важкий, адже кожного разу для перекредитування потрібна була більша сума, а моєї заробітної плати вже  не вистачало покривати навіть відсотки.

Коли в мене почалися прострочки, колектори стали телефонувати моїм рідним, друзям та знайомим. Потім, коли я не могла ні погашати, ні продовжувати кредити, колектори почали телефонувати моїм родичам погрозами.  Я не могла працювати, не могла ні про що більше думати, але незважаючи на  усі труднощі продовжую працювати.  

На жаль, мені вже не було в кого попросити допомоги чи навіть взяти в борг на довгий період, у мене не  багаті батьки, родичі та друзі, які могли б вирішити мої проблеми.

У мене був навіть період, коли через відчай у голову почали приходити страшні думки. Я почала задумуватися про самогубство. Не можу сказати, що ці думки були серйозними, але вони однаково були і неодноразово у мене з’являлися.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2023 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.