З перших днів підступного вторгнення Росії в Україну безстрашні правозахисники перебувають на передовій, борючись за крихкі ідеали справедливості та людяності в шаленому морі брехні та дезінформації. Їхня робота із захисту прав людини та документування воєнних злочинів стає дедалі небезпечнішою та складнішою.
Інформаційна війна: зброя проти правди
Російська пропагандистська машина, безжальна у своїй люті, атакує правозахисників, нещадно вириваючи їх з контексту, фабрикуючи фейки та навішуючи ярлики. Їх зображують зрадниками, маріонетками Заходу, фальсифікаторами, які сіють ворожнечу і хаос. Мета зрозуміла: підірвати довіру, залякати, змусити замовкнути.
Окрім пропагандистських нападів, правозахисники зазнають прямих залякувань і переслідувань.
- Їхні будинки та офіси обшукують.
- Їхні персональні дані незаконно збирають і використовують.
- Їхню свободу вираження поглядів і пересування обмежують.
У деяких випадках захисники прав людини були змушені покинути свої домівки та сім’ї, щоб уникнути переслідувань.
Маніпулювання громадською думкою
Ключовою метою пропаганди є вплив на громадську думку. Через систематичне поширення дезінформації створюється неприязне ставлення до правозахисників. Це призводить до того, що суспільство сприймає їх як ворогів, а не як борців за законні права та інтереси. Така атмосфера ускладнює міжнародні зусилля з моніторингу та запобігання порушенням прав людини на окупованих територіях.
