Війна в Україні — це боротьба за свободу, демократію і самовизначення. Наш народ, з незламною стійкістю, протистоїть російській військовій машині, демонструючи всьому світу приклад мужності та героїзму. Це не просто військовий конфлікт; це безжальна агресія, спрямована на злам суверенної нації, поневолення її людей та руйнування всього, що їм дорого. Тисячі мирних жителів загинули, мільйони осіб були змушені покинути свої домівки, міста перетворено на руїни. Світ із жахом спостерігає за звірствами, які здійснюють російські війська: бомбардуваннями житлових кварталів, стратами мирних жителів, масовими тортурами.

Путінський режим не зупиниться ні перед чим, щоб домогтися своїх цілей. Він готовий пожертвувати життями тисяч людей, щоб вгамувати свою жагу до влади. Але ми не повинні цього допустити. Світ мусить знати правду, щоб зупинити зло.

Походження та розвиток конфлікту

У той час як Україна дивиться в майбутнє, Росія застрягла в минулому. Одержима імперськими амбіціями, вона жадає відновити контроль над колишніми республіками СРСР, вбачаючи в них не суверенні держави, а частини свого «історичного простору».

Путінський режим не сприймає свободу і демократію. Він прагне придушити будь-яке інакомислення, подавити незалежні ЗМІ та загнати громадян у рамки пропаганди. Це і призвело до сьогоднішніх реалій.

У 2014 році після відсторонення проросійськи налаштованого президента Віктора Януковича внаслідок Революції гідності та переорієнтації України на Захід, Росія анексувала Крим. Згодом у Донецькій і Луганській областях розпочався збройний конфлікт між українськими військами й сепаратистами, котрі отримали зброю і фінансування з території РФ.

Битва за майбутнє Європи

Війна в Україні — це не просто конфлікт між двома державами. Це боротьба за майбутнє Європи. З одного боку — сили демократії, свободи та прогресу. З іншого — сили авторитаризму, репресій та імперських амбіцій.

Майбутнє Європи залежить від того, хто здобуде перемогу. Якщо Україна впаде, це стане ударом по всьому демократичному світу. Якщо ж Україна вистоїть, це допоможе тріумфувати свободі та надії на краще життя.

Невиправдана жорстокість російської агресії

З 24 лютого 2022 року світ із жахом стежить за трагедією, що розгортається в Україні. Жорстокість російської агресії не знає меж:

• Порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права. З початку конфлікту задокументовано численні випадки порушень прав людини з боку російських військ і підтримуваних ними сепаратистів. Ці дії включають застосування заборонених видів озброєнь, обстріли цивільних об’єктів, таких як лікарні, школи та житлові райони, що призвело до значних жертв серед мирного населення.
• Незаконне переміщення та катування людей. Звіти міжнародних організацій, таких як ООН та Human Rights Watch, вказують на насильницьке переселення громадян, незаконні затримання, тортури та зґвалтування. Такі дії є серйозним порушенням Женевських конвенцій. Ці злочини проти людяності не мають виправдання
• Використання заборонених снарядів. Російські війська звинувачуються у застосуванні касетних боєприпасів і фосфорних бомб, що підтверджено звітами міжнародних спостережних груп. Ці види озброєнь можуть завдавати незворотної шкоди як військовим, так і мирному населенню, особливо дітям.
• Руйнування інфраструктури та економічна блокада. Стратегічне руйнування інфраструктури України, включно з енергетичними об’єктами, транспортними вузлами та сільськогосподарськими складами, націлене на дестабілізацію економіки й посилення гуманітарної кризи в країні.
• Довготривала окупація і культурне зникнення. Анексія Криму і триваюча окупація частин Донбасу призвели до культурної та політичної репресії, придушення свободи слова і зміни демографічної карти регіонів. Звіти свідчать про русифікацію шкільної програми, примусову видачу російських паспортів і залякування місцевого населення.

Маріуполь, Буча, Ірпінь, Волноваха і десятки інших мирних міст стали символами неймовірних страждань. Житлові квартали зрівняні з землею, школи та лікарні зруйновані, цивільні люди гинуть під уламками власних будинків.