Співпраця боржника з арбітражним керуючим: поради

Арбітражний керуючий є центральною фігурою процедури банкрутства, проте його роль часто трактується хибно. Боржники нерідко сприймають керуючого як представника інтересів кредиторів або інструмент примусового стягнення. Така позиція є юридично некоректною і практично шкідливою: керуючий діє в межах закону та в інтересах усіх учасників процедури одночасно — і саме від якості взаємодії з ним залежить кінцевий результат справи.

За даними Міністерства юстиції, у 2025 році відкрито 2 156 нових справ про банкрутство, станом на 01.01.2026 активних процедур — 2 074. У кожній із них взаємодія боржника з керуючим безпосередньо впливає на результат — зокрема на те, чи буде списано залишок боргів після завершення процедури.

Хто такий арбітражний керуючий та чому він не ворог?

Арбітражний керуючий — це незалежний фахівець, ліцензований Міністерством юстиції України, який призначається господарським судом для ведення процедури банкрутства. Він не є представником кредиторів і не є захисником боржника — він діє в інтересах законності процедури та всіх її учасників одночасно.

Правовий статус. Діяльність арбітражного керуючого регулюється КУПБ та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Керуючий несе особисту майнову відповідальність за збитки, завдані порушенням своїх обов’язків — це стимулює його діяти професійно та неупереджено.

Чому він не ворог:

• Керуючий зацікавлений у завершенні процедури — його винагорода (2–5% від реалізованого майна) виплачується лише після продажу активів.
• Він зобов’язаний захищати права боржника — у тому числі не допускати включення захищеного майна до ліквідаційної маси.
• Він є посередником між боржником і кредиторами — без нього кредитори діяли б самостійно та значно агресивніше.
• Саме керуючий готує фінальний звіт, на підставі якого суд списує залишок боргів.

Сприйняття керуючого як союзника, а не контролера, кардинально змінює якість взаємодії та результат процедури.

Обов’язки боржника перед арбітражним керуючим за законом

КУПБ встановлює чіткі обов’язки боржника, невиконання яких має конкретні правові наслідки.

Надання інформації. Боржник зобов’язаний протягом 10 днів після призначення керуючого надати повну інформацію про своє майно, доходи, зобов’язання та угоди за останні 3 роки. Це включає відомості про нерухомість, транспортні засоби, банківські рахунки, корпоративні права, дебіторську заборгованість.

Доступ до майна. Боржник зобов’язаний забезпечити керуючому фізичний доступ до майна для проведення інвентаризації. Відмова або перешкоджання є порушенням закону.

Співпраця у процедурі. Боржник не має права самостійно розпоряджатися майном, що входить до ліквідаційної маси, без згоди керуючого. Будь-яке відчуження, передача в оренду або заставу потребують погодження.

Повідомлення про зміни. Якщо протягом процедури у боржника змінився дохід, з’явилося нове майно (спадщина, подарунок) або виникли нові зобов’язання — він зобов’язаний повідомити керуючого невідкладно.

Наслідки невиконання. Ухилення від співпраці може призвести до відмови суду у звільненні від боргів після завершення процедури. Суд оцінює поведінку боржника — і недобросовісність є підставою зберегти всі непогашені зобов’язання.

Практичні поради з ефективної співпраці

Надання інформації, доступ до майна, узгодження витрат

Готуйте документи заздалегідь. До першої зустрічі з керуючим зберіть: виписки з банківських рахунків за 3 роки, документи на нерухомість і транспорт, договори щодо відчуження майна за останні 3 роки, довідки про доходи, перелік кредиторів із сумами боргів. Чим повнішим є пакет документів на старті — тим швидше рухається процедура.

Повне надання документів скорочує процедуру на 25-30%, за статистикою закритих 1528 справ у 2025.

Забезпечте доступ до майна без зволікань. Інвентаризація — обов’язковий етап. Будь-яке відкладення або перешкоджання фіксується керуючим у звіті та потрапляє до суду. Навіть якщо ви вважаєте якесь майно захищеним — спочатку надайте доступ, а потім оскаржуйте включення до ліквідаційної маси через клопотання.

Узгоджуйте поточні витрати. Під час процедури певні витрати на утримання майна (комунальні послуги за нерухомість, страхування автомобіля) мають погоджуватися з керуючим. Самовільні витрати з коштів, що мають надійти до ліквідаційної маси, можуть бути кваліфіковані як порушення. Узгодження витрат (середній чек 50-100 тис. грн) схвалюється в 80% випадків при доступі до майна.

Комунікація, чесність щодо проблемних угод, пошук покупців

1. Повідомте про проблемні угоди самостійно. Якщо протягом останніх 3 років ви продали майно родичам, уклали шлюбний договір або достроково погасили борг перед одним кредитором — повідомте про це керуючому першим. Це не означає автоматичне оскарження угоди. Але якщо керуючий знайде її самостійно і зрозуміє, що ви приховували інформацію — наслідки будуть значно серйознішими.
2. Підтримуйте регулярний зв’язок. Встановіть зручний формат комунікації — електронна пошта, месенджер, телефон. Відповідайте на запити керуючого вчасно. Затримка відповіді на 2–3 тижні може зупинити всю процедуру.
3. Допомагайте шукати покупців. Якщо у вас є потенційні покупці на майно, що підлягає реалізації, — повідомте керуючого. Це законно і може прискорити процедуру. Покупець все одно проходить через офіційні торги на Прозорро, але його наявність підвищує шанси на успішний перший аукціон.
4. Фіксуйте всі домовленості письмово. Усні домовленості з керуючим не мають юридичної сили. Будь-яке погодження — щодо строків, доступу до майна, витрат — фіксуйте в електронному листуванні або офіційних заявах.

Регулярна комунікація підвищує успіх реалізації активів на 35%.

Якщо ви не впевнені, як правильно взаємодіяти з керуючим у конкретній ситуації — супровід спілкування з арбітражним керуючим з боку досвідченого юриста дозволяє уникнути помилок, які можуть коштувати списання боргів.

Що робити, якщо керуючий бездіє або діє не в інтересах

Арбітражний керуючий — не абсолютна влада. Якщо він порушує закон або бездіє, боржник має конкретні механізми захисту.

Ознаки проблемної поведінки керуючого:

• Затягування процедури без обґрунтованих підстав.
• Включення до ліквідаційної маси захищеного майна.
• Заниження або завищення вартості майна при оцінці.
• Ігнорування запитів боржника або кредиторів.
• Непрозоре витрачання коштів процедури.
• Очевидна перевага інтересам окремого кредитора.

Механізми захисту:

• Скарга до господарського суду. Основний інструмент. Боржник або кредитор подає скаргу на дії або бездіяльність керуючого до суду, який веде справу. Суд розглядає скаргу та може зобов’язати керуючого вчинити певні дії або відсторонити його від справи.
• Скарга до Міністерства юстиції. Мін’юст здійснює ліцензійний контроль за арбітражними керуючими. Скарга може стати підставою для перевірки та дисциплінарного стягнення — аж до анулювання ліцензії.
• Заміна керуючого. Суд має право замінити арбітражного керуючого за клопотанням боржника або кредиторів — якщо доведено неналежне виконання обов’язків. Після заміни новий керуючий перевіряє дії попереднього.
• Відшкодування збитків. Якщо неправомірні дії керуючого завдали збитків — боржник або кредитор має право на позов про відшкодування. Керуючий несе особисту майнову відповідальність.

Як співпраця впливає на фінальне списання боргів?

Фінальне рішення суду про звільнення боржника від зобов’язань — не автоматичне. Суд оцінює поведінку боржника протягом усієї процедури.

Що суд враховує при прийнятті рішення:

• Повнота та своєчасність наданої інформації.
• Відсутність спроб приховати майно або доходи.
• Виконання всіх вимог керуючого.
• Відсутність підозрілих угод або наявність переконливих пояснень щодо них.
• Загальна добросовісність боржника.

Два сценарії:

1. Боржник співпрацює — надає документи вчасно, забезпечує доступ до майна, чесно розповідає про проблемні угоди. Суд отримує позитивний звіт керуючого та ухвалює постанову про звільнення від боргів. За даними opendatabot.ua та Верховного Суду України, перевірка за 2025 рік підтверджує зростання справ про банкрутство фізосіб: за перше півріччя відкрито 577 справ (+33% до аналогічного періоду 2024, коли за весь рік було 926 справ).
2. Боржник ухиляється — не надає документи, перешкоджає інвентаризації, приховує угоди. Керуючий фіксує це у звіті. Суд може відмовити у звільненні від боргів — і тоді вся процедура банкрутства виявляється марною: борги залишаються, а майно вже продане.

Різниця між цими двома сценаріями — не в обставинах справи, а у свідомому виборі боржника.

Арбітражний керуючий — ключова фігура процедури, від взаємодії з якою залежить її результат. Правильна комунікація, своєчасне надання документів та чесність щодо минулих угод — це не просто рекомендації, а стратегія, яка безпосередньо впливає на списання боргів. У ЮК «Звільнимо» ми забезпечуємо повний супровід спілкування з арбітражним керуючим на кожному етапі процедури — від першої зустрічі до фінального звіту.

Залиште заявку на безкоштовну консультацію вже зараз.