Сьогодні ми живемо в часи, коли інформація ллється так потужно, що не встигаєш її фільтрувати. Але ось питання: а чи не підливаємо ми собі часом того, що зовсім не варто ковтати? Чи можна повірити всьому, що пишуть у новинах, репостять у соцмережах або з серйозним виразом обличчя обговорюють друзі? По правді, кожен з нас щодня потрапляє у вир інформаційної баталії, де боротьба йде не за кілометри територій, а за кілька сантиметрів нашого мозку. Ці інформаційні війни можуть і думку підправити, і переконання підкоригувати. Тому потрібно краще зрозуміти, що таке інформаційна гігієна.
Сучасна зброя масового впливу
У світовій політиці інформаційні війни стали потужною зброєю, здатною викликати хвилю громадського обурення або ж повністю змінити настрій в суспільстві. Більше не потрібно використовувати танки чи ракети — зараз достатньо вдало розповсюдити фейкові новини або запустити правдоподібний фальсифікат у соціальні мережі, і ось, громадська думка вже коливається. Для політичних сил це — знахідка, а для суспільства — виклик.
Зміна настрою суспільства через дезінформацію — справжня вистава в кілька актів. Спершу кидається наживка. Серед населення піднімається легке хвилювання, яке швидко перетворюється на «як це допустили?!». Далі дезінформація починає обростати деталями — тут і «очевидці», і блогери, і «експерти» на телебаченні, які один поперед одного підтверджують шокуючі «факти». І от вже через пару днів оригінальна подія стає настільки невпізнаваною, що й сама б здивувалася, якби могла. А суспільство, поглинаючи цю медійну кашу, починає мислити зовсім інакше.
Як інформаційні війни формують нашу реальність?
Три способи, як інформаційні війни впливають на громадську думку:
- Фейкові новини. Нічого так не формує настрій суспільства, як скандальна новина. Інколи вона виявляється вигадкою, але поширюється так швидко, що спростувати її вчасно не вдається.
- Маніпуляція фактами. Історії, побудовані на напівправді, не менш небезпечні, адже читачам чи глядачам здається, що їм розповідають факти. Але часто це лише вибіркова подача правди з акцентом на потрібних деталях, які стають «доказами» вигідної думки.
- Використання стереотипів і страхів. Дезінформація грає на знайомих емоціях, як от страх перед війною або економічною кризою, щоб викликати хвилю обурення чи паніки. Це класична тактика, яка діє безвідмовно.
Людський мозок здатний упізнавати правдиву інформацію. Але це потребує часу та аналізу, а ось дезінформація швидко діє на емоції. Це як обійти охорону, підкидаючи новину, яка виглядає «своєю» та легко зчитується. Ось чому ми часто віримо в те, що перегукується з нашими переконаннями, стереотипами або страхами. А фейки розраховані саме на це — підсилити існуючі емоції та точку зору.
