Історія 551

Моя кредитна історія – Ваврисевич Іванни Сергіївни,  почалася наприкінці 22-го року, чоловік працював на будівництві і в нього раптово схопив хребет. Ми почали ходити по лікарнях, робили різні обстеження процедури і виявили в нього три хребтові грижі. Чоловікові було важко ходити, різноманітне лікування надавало результатів. Рішення лікарів оперувати негайно. Операція була дуже дорога, десь приблизно 32 500 грн. Я хоч і працюю, а таких грошей в нас не було. Саме тоді і довелося залазити в борги через знайомих. Операцію зробили в березні 2022 року. Допомоги від близьких ми не очікували, так як моя мама інвалід, батька я не маю, чоловіка мама теж має багато дітей і допомога від неї не було слід очікувати. Окрім операції були ще додаткові витрати на обстеження, щоб йому зробили операцію аналізи, УЗД, МРТ. Ми позичили трохи грошей у знайомого, але потім потрібно було йому віддавати, ось тоді і почалася наша кредитна історія. Довелося взяти кредит в мікрофінансових організаціях. Я збиралася їхати до Польщі, щоб заробити грошей і з усіма розраховуватися. Я довго очікувала на запрошення від роботодавців, впевнена була на той момент, що все встигну вчасно і гроші заробити, і віддавати борги як найшвидше. У чоловіка була реабілітація два місяці, працювати не міг взагалі, він був лежачий, йому не можна було довго ходити. Не вийшло поїхати до Польщі, так довгоочікуванне запрошення і не надійшло мені. Коли у чоловіка, вже  почала боліти спина, він на роботу час від часу ходив, але з кожним разом ставало все гірше і ми вирішили щоб він не ходив, бо від роботи йому ставало гірше. Лікар не дозволяв ходити на роботу, призначивши лікування, а як почув що він дальше працює, то почав кричати на нас, говорив що стане інвалідом на візку, говорив щоб негайно залишив роботу і чоловік залишив роботу. Залишилася я одна працююча, вже тоді почалось, отримувала кошти, одразу віддавала все, щоб погасити, щоб не нараховувалось відсотки. Найважче почалось в березні ми взяли на 20 тис.кредит і ще позичили в знайомого 20 тис. на операцію. Чоловіку зробили операцію, ми були в лікарні 6 днів, 3 з яких ми чекали на операцію, бо людей було дуже багато, відповідно мені потрібно було щось купляти собі їсти, весь час я була коло чоловіка, відповідно я не працювала, лікарняних в мене не було, бо ще тоді я працювала не офіційно. Пізніше я повернулась на роботу, кредити були, знайомому треба було віддавати, добре, що хоч частинами. Почалися кредити один за одним. Потім, коли грошей не вистачало, брала в іншому, бо там якщо перший раз береш, не має відсотків. Чоловік вже хворів треба було кошти на ліки, крапельниці так як ми живемо в маленькому містечку, в нас нейрохірурга не було, і ми були змушені їхати в найближче місто до лікаря, відповідно кошти на проїзд і консультації треба було, вже ми були в кредитах. Отримували зарплату і майже всю закидували на погашення шалених відсотків, а потім коли не вистачало грошей, ми знову брали кредити, і так по колу.

5. З моменту взяття першого кредиту, змінилось все тільки в гіршу сторону. Проживаємо ми в селі, де завжди багато роботи. Чоловіку не можна було робити фізично, по господарству, огород тощо, все на мені. На роботу чоловік пішов облегшену, вже восени 2023р. Думали,що з тих боргів виліземо, але того, що ми заробляли не вистачало вже взагалі ні на які потреби (комунальні послуги, проїзд до роботи, до школи дитині, ліки та звичайні щоденні побутові потреби). Важкість фінансово додається закупівлею дрів на опалювальний період, які ще потрібно порізати, поколоти, так як чоловік не може фізично робити, мусила просити людей, щоб мені допомогли, відповідно це все потрібно було оплачувати. Розраховувати нам з чоловіком не має на кого. На теперішній час працюємо з чоловіком але зароблених коштів вже ні на що не вистачає. Остаточно перестала сплачувати по кредитам в лютому 2025 році.

Зараз почалось пекло, в мене кожен день по 200 дзвінків, я вже не знаю, як з ними говорити, вони вимагають, щоб я відала кредити, а відсотки там страшні. Вони дзвонять родичам, друзям на роботу і навіть до школи. Мені соромно, хочеться крізь землю провалитись від сорому. Постійно перебуваю в пригніченому стані. Відчуття безпорадності та безвиході. Дуже погано себе почуваю, майже не сплю ночами. Постійні думки тільки про те де взяти гроші, щоб з усіма розраховуватися і бути вільною від боргів.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2025 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.