Історія 592

Моя кредитна історія – Артюха Владислава Володимировича,  почалася з грудня 2021 року, коли я взяв перший кредит у банках для закупівлі обладнання, аби відкрити бізнес з виробництва гумової плитки. Дата виробництва обладнання була у березні 2022 року у м.Харків, так як 24.02.2022 року на мій превеликий жаль, у країні почалась війна, що затронуло мене сильно в емоційному стані, а також мою дружину яка родом з м. Маріуполь та усю її сім’ю, яка на теперішній час знаходиться або під окупацією або на території Російської федерації, бо не було в них можливості повернутись до рідних країв.

Виробництво, яке виготовляло моє обладнання, постраждало від російської агресії та було знищено у перші дні війни. А зі своїми батьками на фоні війни та цих подій з кредитами ми майже не розмовляємо та маємо дуже напружені стосунки. Далі я працював, піклувався про свою дружину та доньку, якій тоді було рік та виплачував дані кредити. Коли влітку 2022 року дружині почали виплачувати ВПО, нам стало легше сплачувати кредити. Також я дізнався про майнінг ферми, я трохи подумав та підрахував, виявилось що це дуже вигідно та не займає багато часу. Я запропонував своїм знайомим дати мені кошті на ці ферми для того, щоб я займався усією технічною частиною, а вони виступали в ролі інвесторів, але вони сказала що переживають, що я можу пропасти з такими коштами й попросили написати розписки. Десь у грудні 2022 року це обладнання згоріло та більше нічого не коштувало, я залишився з великим боргом перед знайомими та ще і кредитами у банках. Далі я працював та мав підробіток при кожній нагоді, яка в мене була, для того, щоб розрахуватись зі знайомим та банками, але коли на при кінці 2023 року мені почали затримувати зарплату, я вимушений був брати мікрозайми для того, щоб робити платежі в строк. А фінальним для нас ударом був момент, коли на початку січня 2024 року мене звільнили з роботи та призвали до лав ЗСУ, а також припинилися виплати ВПО. Поки я був в ТЦК та в навчальному центрі я взагалі не міг вносити регулярні платежі, а на даний момент борг виріс до не підйомних для мене сум, та й допомоги від батьків або родичів дружини немає.

Зараз я вже банкрут та звільнився від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.