Історія 616

Моя кредитна історія – Діточенко Ніни Борисівни,  почалася з 2023 року. Народилась у багатодітній родині, тато електрик, мама прибиральниця і нас шестеро дітей. Життя нас не балувало, тому на другому курсі училища мене видали заміж. Чоловік пиячив, розпускав руки через побої, я втратила сім раз ще ненароджених діток, коли я розлучилась, мама мені не пробачила і сказала: “що тільки в інвалідному візку я зможу переступити поріг рідного дому”. Згодом я вийшла в друге заміж, чоловік на 21 рік був старшим і у нас народився синочок. Так склались обставини, що ми розійшлися. Я почала працювати на прийомі втор сировини з 2002 року неофіційно, лише в 2015 році мене оформили. За весь період, що я працювала, у відпустці була лише два рази. 

В 2014 році син пішов добровольцем захищати Вітчизну, я дуже переживала за єдиного сина, і в мене почались проблеми з високим тиском, але лікувалась я без лікарняних. Прописана я була у батьків, але одного разу я випадково дізналась, що квартира продана і я виписана. Майже сім років я жила без прописки. На той момент мої батьки розлучились і добитись справедливості  я не змогла. Я звернулась до старшого брата, який на той момент проживав цивільним шлюбом, щоб допоміг з пропискою, адже жити я там не збиралась, і мене прописали. Коли у 2022 році мій син став прикордонником і вступив до лав ЗСУ, вже не як доброволець, а офіційно та за покликом серця, я дуже переживала. На роботі обсяг роботи зменшився, а витрат стало більше, тому я взяла вперше, за всі роки життя кредит. Коли син в травні 2022 році склав присягу та пішов воювати доводилось, багато чого купувати, починаючи з каски та бронежилета до нижньої білизни, а 26.09.2022 ще у мене народилась онучка, витрати збільшувались, а обсяг роботи, через війну постійно зменшувався. Спочатку позичала кошти у знайомих, але і це не могло тривати довго, борги потрібно було повертати, тому я взяла в 2023 році приблизно перший кредит. 

Спочатку все було добре, я вчасно все сплачувала по кредитам. Сплачувати по кредитам стало важко на початку 2024 року. 2 лютого 2024 року я у важкому стані потрапила до лікарні, у зв’язку з тим, що серце погано качає кров, почала збиратись вода підшкірно.

З моменту взяття першого кредиту, багато чого в моєму житті змінилося. Робота пішла в мінус, багато з тих хлопців, хто привозив мені пляшки, пішли воювати, виробітку майже не було. Я почала брати кошти в інших мікрофінансових організаціях для прожитку та перекредитування. А коли в друге я потрапила у лікарню 29.02.2024, до проблем з серцем додався діабет другого ступеня, після цього лікування мене звільнили офіційно 30.04.2024, але неофіційно я ще продовжувала працювати. Таким чином борги почали зростати, я пробувала домовлятись з кредиторами про часткові виплати, але вони відмовляли. 11.10.2024 я знову потрапила до лікарні у відділення кардіології з діагнозом застійна серцева недостатність та супутні захворювання гіпертонічна хвороба серця, фібриляція та мерехтіння передсердь, легенева гіпертензія. Наразі я не працюю, у мене немає ніяких доходів, лише син допомагає коштами на продукти та ліки. З чоловіком ми не спілкуємось з червня 2012 року, я навіть не знаю, де він і чи живий. На роботу мене не беруть через мій хворобливий стан Син УБД, має дружину та донечку якій буде три рочки, живуть в однокімнатній квартирі, сісти їм на плечі зі своїми болячками та без грошей я не бажаю, бо розумію, що вони самі кінці з кінцями зводять. В кінці квітня 2025 року я знову потрапила в лікарню.  Діагноз Застійна серцева недостатність, хронічна фібриляція передсердь гіпертонічна хвороба серця з серцевою недостатністю, супутні захворювання, вторинна легенева гіпертензія, хронічна обструктивна хвороба легень та діабет 2 ступеня.

Остаточно перестала сплачувати по кредитам, з кінця березня 2025 року, тому що немала чим платити кредити взагалі. Мої пояснення про важкість обставин мого життя, кредиторів не цікавило взагалі, слухати нічого вони не хотіли, та жодних пропозицій не надавали. Постійно переймаюся за сина, як він там на фронті та чи все в нього добре, жодного дня не було, щоб я перестала хвилюватися за сина, а тут ще мої борги, які стали для мене вже непосильним тягарем. 

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2025 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь.

Зараз я вже банкрут та звільнивлась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.