Історія 676

Моя кредитна історія – Письменної Жанни Миколаївни, розпочалась у 2013 році з невеликих кредитів у ПриватБанку на суми 500–1000 грн, які я завжди вчасно погашала. Я самостійно виховую доньку з 2010 року, батько дитини участі в її житті не бере. Працювала продавцем-консультантом у своєму місті з невеликою зарплатою, тому інколи брала кредити для покриття базових потреб. У 2020–2021 роках також брала кредити в Монобанку та ПриватБанку, які були повністю закриті, кредитна історія залишалась позитивною.

У 2021 році разом із донькою переїхала до Одеси, де влаштувалась на офіційну роботу продавцем у магазині одягу з доходом до 14 000 грн на місяць. Донька пішла до школи. З початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року я втратила роботу, але не могла повернутись додому через бойові дії в Чернігівській області. Згодом знайшла нову роботу в Одесі з подібним доходом, проте фінансове навантаження зросло.

У 2022 році я звільнилась через складні умови праці, а в 2023 році почала спільне проживання з чоловіком, з яким познайомилась онлайн. Саме з цього моменту моє фінансове становище різко погіршилось: на його прохання я почала брати мікрокредити, які спочатку вчасно повертались. У 2023–початку 2024 року суми зросли, кредити брались одночасно та використовувались для перекриття попередніх. У цей період донька вступила до ліцею, що також потребувало додаткових витрат.

У 2024 році співмешканець пішов добровольцем до ЗСУ, а згодом самовільно залишив службу. Паралельно я втратила роботу, а в стосунках з’явились психологічний та фізичний тиск. Через брак коштів і постійні перекредитування я остаточно втратила можливість обслуговувати борги. З березня–квітня 2024 року сплата кредитів стала неможливою.

У 2025 році я припинила ці стосунки, залишившись з боргами, дитиною та мінімальним доходом. З метою заробітку у березні 2025 року виїхала до Польщі, де працюю й нині, проте зарплати вистачає лише на базові витрати та допомогу дитині. Частину боргів допомогли погасити батьки, однак більшість кредитів залишились непідйомними. Постійний тиск колекторів, дзвінки родичам і знайомим суттєво погіршили мій емоційний стан.

Все доросле життя я завжди самостійно забезпечувала себе й дитину та мала бездоганну кредитну історію. Я не знімаю з себе відповідальності, однак обставини, у які я потрапила через втрату стабільного доходу та вплив іншої людини, призвели до глибокої боргової кризи, з якої самостійно я вже не можу вийти.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2025 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.