Автор: Болотський Олег Володимирович, керівник ЮК “Звільнимо”
Час читання: 11 хв
Директор отримав ухвалу суду про стягнення з нього особисто 4,7 мільйона гривень — боргів компанії, яка вже рік як проходила процедуру банкрутства. Не тому що він щось вкрав. Тому що за три місяці до подачі заяви про банкрутство підписав договір купівлі-продажу обладнання з пов’язаною компанією за ціною, яку суд визнав заниженою.
Субсидіарна відповідальність директора — не теоретична конструкція. Це реальний інструмент, яким ліквідатори і кредитори користуються дедалі частіше.
Точна кількість справ із задоволеними вимогами про субсидіарну відповідальність динамічно змінюється, проте судова практика в Україні за останні роки демонструє стійке зростання кількості позитивних рішень. За даними аналітичних звітів та моніторингу Верховного Суду.
Механізм захисту існує. Але він працює лише тоді, коли директор діє правильно — ще до того, як з’явилась перша ухвала суду.
Тут — конкретні підстави, за якими виникає ризик, і дії, які його усувають або мінімізують.
Що таке субсидіарна відповідальність і коли вона виникає
Базова логіка ТОВ — обмежена відповідальність. Засновники ризикують лише внеском до статутного капіталу, директор — своєю посадою. Борги компанії погашаються з майна компанії. Але КУзПБ передбачає виключення з цього правила.
Субсидіарна відповідальність означає: якщо майна компанії не вистачило для погашення вимог кредиторів, суд може зобов’язати конкретних фізичних осіб доплатити різницю з особистих коштів. Квартира, автомобіль, рахунки — все це може бути стягнуте.
Хто може нести таку відповідальність:
- Директор або виконавчий директор — особа, яка підписувала договори і приймала оперативні рішення
- Засновники або акціонери, що давали директору обов’язкові до виконання вказівки
- Фактичні контролюючі особи — навіть якщо формально вони не були ні директорами, ні засновниками
Конкретні підстави: за що суд покладає відповідальність на директора
Суд не покладає субсидіарну відповідальність автоматично. Кредитор або ліквідатор повинен довести конкретну підставу. Ось що суди розглядають як такі підстави.
Порушення строку подачі заяви про банкрутство
Директор, який знав або зобов’язаний був знати про неплатоспроможність компанії, але навмисно відтягував подачу заяви — несе ризик відповідальності за борги, що виникли в цей період.
Практично: якщо компанія три місяці не платить постачальникам, а директор продовжує підписувати нові договори і брати нові зобов’язання — він ризикує відповідати за все, що виникло після того, як «мав знати» про проблему.
Підозрілі правочини в підконтрольний період
КУзПБ дозволяє ліквідатору оскаржити угоди, укладені за певний строк до дня подачі заяви. Підстави — занижена ціна, передача майна пов’язаним особам, безоплатний відчуження активів.
Якщо угода визнана недійсною і активи не повернуто — суд може покласти на директора, який її підписав, відповідальність за завдані кредиторам збитки.
Знищення або незбереження первинних документів
Це найбільш недооцінений ризик. Якщо ліквідатор не може відновити повну картину операцій через відсутність документів — суд вправі презюмувати, що відсутні активи існували і були виведені навмисно.
Пожежа, «переїзд», «зберігав у хмарі і втратив доступ» — суди ці пояснення знають і сприймають скептично.
Доведення до банкрутства навмисними діями
Якщо директор свідомо приймав рішення, що погіршували фінансовий стан компанії на шкоду кредиторам — це окрема підстава.
Як захиститись: конкретні дії до і під час процедури
Захист від субсидіарної відповідальності — не про те, як «приховати» активи або «переписати» майно на родичів. Це навпаки збільшує ризик. Захист — про правильну поведінку і документальне підтвердження кожного рішення.
До подачі заяви про банкрутство
Перший захисний крок — встановити точний момент настання ознак неплатоспроможності і зафіксувати його. З цього дня у директора є законодавчо встановлений строк для ініціювання процедури — його пропуск і є підставою для відповідальності.
Далі — провести аудит правочинів за останні три роки. Не після того, як прийшов ліквідатор, а до подачі заяви. Якщо є вразливі угоди — є час підготувати обґрунтування або частково виправити ситуацію.
Зберігання документів — не рекомендація, а обов’язок. Первинна документація, договори, акти, протоколи зборів — всі ці матеріали мають бути передані ліквідатору в повному обсязі.
Під час процедури
Директор залишається під пильною увагою ліквідатора і кредиторів протягом усього провадження. Будь-яке небажання співпрацювати, затримки у наданні інформації або виявлені активи, що не були задекларовані, — посилюють ризик.
Юридичний супровід директора особисто — окремо від супроводу самої компанії. Це два різних інтереси, і конфлікт між ними цілком реальний.
КОРИСНИЙ МАТЕРІАЛ: Як закрити ФОП або ТОВ з боргами: порівняння процедур у 2026 році?
Поширені запитання
Чи може засновник ТОВ нести субсидіарну відповідальність, якщо він не є директором?
Так — якщо доведено, що він давав директору обов’язкові вказівки, виконання яких призвело до банкрутства, або фактично контролював діяльність компанії без формальної посади. Суд оцінює фактичний вплив, а не лише формальну посаду. Це ризик передусім для компаній з єдиним засновником або сімейних бізнесів, де межа між «власником» і «керівником» розмита.
Чи є строк давності для вимог про субсидіарну відповідальність?
Так. Позов можна подати протягом певного строку після виявлення підстав або відповідної події в процедурі — конкретний строк встановлений законом. Але кредитори зазвичай не зволікають із поданням, як тільки ліквідатор встановлює недостатність активів.
Чи захищає угода про прощення боргу від субсидіарної відповідальності?
Ні. Субсидіарна відповідальність — вимога до фізичної особи, а не продовження зобов’язань компанії. Якщо кредитор пробачив борг компанії, це не означає, що він відмовився від вимоги до директора.
Чи можна уникнути субсидіарної відповідальності, якщо компанія банкрутує без активів?
Відсутність активів у ліквідаційній масі — це саме та ситуація, коли ризик субсидіарної відповідальності найвищий: кредитори не отримали нічого і мають мотив шукати додаткове відшкодування. Захист будується не на відсутності активів, а на доведенні правомірності поведінки директора та добросовісному виконанні всіх обов’язків.
Чи допоможе переведення активів на родичів до початку процедури?
Ні — і це одна з найнебезпечніших помилок. Угоди, укладені за певний строк до подачі заяви про банкрутство, ліквідатор перевіряє першими. Угода з пов’язаною особою — родичем, другом, іншою компанією засновника — привертає увагу в першу чергу. Якщо її визнають недійсною, це ще й посилить підстави для субсидіарної відповідальності.
Субсидіарна відповідальність директора — не вирок і не неминучість. Але вона настає, якщо не зробити правильних речей у правильний момент.
Безкоштовна консультація дасть конкретну відповідь: чи є у Вашій ситуації підстави для такої вимоги і що треба зробити зараз, щоб мінімізувати особистий ризик до початку або під час процедури банкрутства компанії.
Дисклеймер
Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Кожна ситуація індивідуальна. Для отримання правової допомоги зверніться до адвоката.
