Історія 707

Моя кредитна історія – Гудзенко Юлії Євгеніївни, почалася ще десять років тому, коли передчасно скінчався мій чоловік, Гудзенко Володимир Борисович, від серцевої недостатності (свідоцтво про смерть додається). Квартира, в якій ми проживали була власністю свекрухи й мені з шестирічною дитиною довелося переїхати в порожню квартиру без меблів. Перший місяць ми спали на полу на ковдрі, але задля покращення житлових умов я оформила техніку в кредит, все по черзі й виплачувала. 

Далі донька підростала і навчалася ще додатково в школі мистецтв, що теж потребувало коштів. Оформила кредитну картку в банку. Поступово виплачувала відсотки й вистачало на життя.

Коли в 2016 році помер мій батько, Тютюнов Євген Володимирович, (свідоцтво про смерть додається) мені у спадщину, окрім частки квартири, дістався його борг у банку, тому частка спадщини досі не переоформлена. Я закривала старі кредити, оформлювала нові, й так по колу. Я все платила, як могла до 24 лютого 2022року. Я не знала що робити і що буде далі. Банки зробили кредитні канікули, а для мене це стало справжнім полегшенням фінансового навантаження.  Звісно виросли борги за житло. 

Тим часом зарплатня стала менше так як підприємство де я працюю працює  ½ місяця, а ½ місяця у простої з оплатою 2/3 окладу. Стипендію доньці не платять хоча і навчається на бюджеті. Зараз за мене і мою дитину взялися колектори. Зателефонували на работу Директору з охорони праці  і сказали що у мене відкрита форма туберкульозу. Погрожують дитині і це мабуть тільки початок. Враховуючи ситуацію в країні, я наразі повністю не можу оплачувати кредити, а відсотки зростають кожен день.

Так і розпочалась моя боргова яма, з якої не маю сил вибратись, через необережність з оформленням одного кредиту для сплати іншого і, так до 2022 року, чим все сильніше та сильніше загнала себе у безвихідь. 

Зараз я вже банкрут та звільнилась від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.