Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність — це фундамент усієї процедури. Помилка в структурі, відсутність обов’язкового додатка або некоректне формулювання вимог — і суд залишає заяву без руху, а боржник втрачає тижні, іноді місяці. За статистикою Єдиного державного реєстру судових рішень, у 2025 році близько 30% заяв фізичних осіб повертались або залишались без руху саме через процесуальні недоліки на етапі подання.
У цьому матеріалі розберемо кожен елемент заяви: від шапки до підпису, із посиланнями на конкретні статті Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) та практичними рекомендаціями, які ми напрацювали за тисячі кейсів.
Хто і куди подає заяву про банкрутство?
Право на звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи має сам боржник. Це прямо передбачено статтею 115 КУзПБ. На відміну від банкрутства юридичних осіб, де ініціатором може виступати кредитор, у справах фізосіб подання заяви — це виключне право самого громадянина.
- Заява подається до господарського суду за місцем реєстрації (проживання) боржника. Тобто якщо ви зареєстровані у Київській області — звертаєтесь до Господарського суду Київської області, навіть якщо фактично мешкаєте в Чернігові. Це правило юрисдикції є імперативним, і суд іншого регіону просто поверне вашу заяву.
- Важливий нюанс: подати заяву може також представник боржника за довіреністю. Довіреність має бути нотаріально посвідченою та містити окреме застереження про повноваження на подання заяви про відкриття справи про неплатоспроможність. Загальна довіреність «на ведення справ у судах» тут не підійде — господарські суди послідовно відмовляють у прийнятті заяв за такими довіреностями.
- Перед поданням переконайтеся, що ви відповідаєте базовим критеріям: загальна сума боргів перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати (станом на 2026 рік — 400 000 грн) або ви не виконуєте грошові зобов’язання протягом двох місяців після настання строку їхнього виконання.
- Якщо жоден із цих критеріїв не виконується, суд відмовить у відкритті провадження. Саме тому перед складанням заяви варто розібратися, як загалом працює процедура банкрутства фізичних осіб — від подання до списання боргів, — щоб оцінити, чи підходить вона під вашу ситуацію.
Обов’язкові розділи заяви: що має містити документ
Стаття 115 КУзПБ встановлює чіткий перелік відомостей, які мають бути зазначені в заяві. Це не рекомендація — це вимога, недотримання якої є підставою для залишення заяви без руху відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Заява має містити такі структурні блоки:
- Вступна частина (шапка): найменування суду, повні дані боржника, контактна інформація.
- Описова частина: виклад обставин, що призвели до неплатоспроможності, перелік кредиторів із зазначенням сум, опис майнового стану.
- Мотивувальна частина: правові підстави звернення з посиланням на норми КУзПБ.
- Прохальна частина (резолютивна): чітко сформульоване прохання до суду.
- Додатки: перелік документів, що підтверджують викладені обставини.
Кожен із цих блоків має своє функціональне навантаження, і суд оцінює їх у сукупності. Навіть ідеально складена описова частина не врятує заяву, якщо до неї не додано документи, які підтверджують розмір заборгованості.
Детальний розбір структури заяви за пунктами
Особисті дані боржника та інформація про кредиторів
Дані боржника. У шапці заяви зазначаються: прізвище, ім’я, по батькові; реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП, він же ІПН); адреса зареєстрованого місця проживання; фактична адреса проживання (якщо відрізняється); контактний номер телефону та електронна пошта. Суди також вимагають зазначати паспортні дані: серію, номер, ким і коли виданий (або номер ID-картки).
Окремо слід вказати сімейний стан: перебування у шлюбі, наявність неповнолітніх дітей на утриманні. Це не формальність — від цих даних залежить визначення майна, на яке поширюється процедура (спільна сумісна власність подружжя), та розрахунок прожиткового мінімуму, який залишається боржнику.
Перелік кредиторів. Це ядро заяви. За кожним кредитором потрібно вказати:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ПІБ (для фізичних осіб);
- код ЄДРПОУ кредитора;
- суму основного боргу (тіло кредиту);
- суму нарахованих відсотків, пені, штрафів — окремо;
- підставу виникнення зобов’язання (номер і дату кредитного договору, договору позики, рішення суду тощо);
- статус виконавчого провадження, якщо воно відкрите.
Типова помилка — зазначати лише банки та МФО, «забуваючи» про борги за комунальні послуги, приватні позики або податкові зобов’язання. Суд розглядає неплатоспроможність комплексно: якщо після відкриття провадження з’явиться кредитор, якого немає в заяві, це ускладнить процес і може поставити під сумнів добросовісність боржника.
Майновий стан, доходи та правові підстави звернення
Опис майна. Боржник зобов’язаний подати повний перелік майна, яке йому належить на праві власності: нерухомість, транспортні засоби, корпоративні права (частки в ТОВ), цінні папери, кошти на банківських рахунках. Для кожного об’єкта нерухомості вказується адреса, площа, підстава набуття (договір купівлі-продажу, свідоцтво про спадщину тощо). Для транспорту — марка, рік випуску, державний номер.
Окремо зазначається майно, на яке накладено арешт або обтяження. Ці відомості суд перевірятиме через Державний реєстр речових прав та Єдиний реєстр боржників, тому приховувати інформацію безглуздо і небезпечно: це підстава для закриття провадження та відмови у списанні боргів.
Доходи та витрати. Зазначте всі джерела доходу: заробітна плата, пенсія, соціальні виплати, доходи від підприємницької діяльності, дивіденди. Суд має зрозуміти вашу реальну платоспроможність. Вкажіть також щомісячні обов’язкові витрати: оренда житла, утримання дітей, ліки (якщо є хронічні захворювання), комунальні платежі. Це формує картину, з якої суд визначає, чи є підстави для відкриття провадження.
Правові підстави. У мотивувальній частині посилайтесь на конкретні статті КУзПБ:
- ст. 115 — право на подання заяви;
- ст. 113 — підстави для визнання фізичної особи неплатоспроможною;
- ст. 117 — порядок відкриття провадження;
- ст. 131 — списання боргів як результат процедури.
У прохальній частині чітко формулюйте: «Прошу відкрити провадження у справі про неплатоспроможність», «Прошу ввести процедуру реструктуризації боргів» або «Прошу визнати мене банкрутом та ввести процедуру погашення боргів». Конкретне формулювання залежить від вашої стратегії — бажаєте ви реструктуризацію чи одразу списання.
Додатки до заяви: повний перелік документів
Неповний пакет документів — причина номер один для залишення заяви без руху. Ось перелік, який має бути додано:
- Копія паспорта (усі заповнені сторінки) або ID-картки з витягом із Демографічного реєстру.
- Копія РНОКПП (ідентифікаційний код).
- Довідка про доходи за останні 12 місяців (форма з місця роботи або податкова декларація для ФОП).
- Виписки з банківських рахунків за останні 12 місяців — з усіх банків, де відкриті рахунки.
- Копії кредитних договорів, договорів позики, рішень судів про стягнення — по кожному кредитору.
- Довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
- Витяг з реєстру транспортних засобів (МВС).
- Свідоцтво про шлюб / розлучення (за наявності).
- Свідоцтва про народження дітей (якщо є неповнолітні утриманці).
- Документ про сплату судового збору. Розмір судового збору за подання заяви про відкриття справи про неплатоспроможність фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
- Опис майна боржника — окремий документ у довільній формі, підписаний боржником.
- Перелік кредиторів і дебіторів — також окремий документ із зазначенням сум.
Суд може витребувати додаткові документи залежно від обставин справи. Наприклад, якщо боржник є учасником ТОВ — витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Якщо має земельні ділянки — витяг із Державного земельного кадастру.
Підписання та подання: технічні нюанси процедури
Підписання. Заяву підписує боржник особисто або його представник за нотаріальною довіреністю. Якщо заява подається в паперовій формі, підпис ставиться на кожному примірнику. Кількість примірників: один — для суду, по одному — для кожного кредитора, зазначеного у заяві, один — для арбітражного керуючого (після його призначення).
Електронне подання. З 2020 року господарські суди приймають заяви через систему «Електронний суд» (court.gov.ua). Для цього потрібен кваліфікований електронний підпис (КЕП). Подання через «Електронний суд» має перевагу: автоматичний розподіл справи відбувається миттєво, а всі процесуальні документи надходять в електронний кабінет. Це особливо зручно, якщо ви перебуваєте в іншому місті, ніж суд за місцем реєстрації.
Строки розгляду. Після надходження заяви суд протягом 5 робочих днів вирішує питання про прийняття або повернення документа боржнику для усунення недоліків. Якщо заяву повернуто для виправлення помилок, суддя чітко вказує в ухвалі, яких саме документів не вистачає або які дані вказані невірно. Зазвичай боржнику надається до 10 днів, щоб усунути всі недоліки та подати оновлений пакет документів.
Судовий збір. Сплачується до подання заяви. Квитанцію або підтвердження електронного платежу додають до заяви. Реквізити для сплати розміщені на сайті відповідного господарського суду. Зверніть увагу: реквізити різних судів відрізняються, і сплата на неправильний рахунок — це фактично відсутність сплати.
Практична порада. Перед поданням заяви рекомендуємо замовити актуальні витяги з усіх реєстрів, навіть якщо ви впевнені, що на вас нічого не зареєстровано. Суди вимагають підтвердження, а не декларації. Витяг з Реєстру речових прав, що підтверджує відсутність нерухомості, — такий самий обов’язковий документ, як і витяг, що підтверджує її наявність.
Складання заяви про банкрутство — це юридична робота, де ціна помилки вимірюється місяцями зволікань. У ЮК «Звільнимо» ми готуємо повний пакет документів, перевіряємо відповідність кожної цифри реєстрам та подаємо заяву так, щоб суд прийняв її з першого разу.
Якщо ви хочете пройти процедуру без затримок і зайвих ризиків — запишіться на безкоштовну консультацію, і ми проаналізуємо вашу ситуацію протягом 10 хвилин.
