Історія 691

Моя кредитна історія – Риженка Леоніда Григоровича,  почалася з 2013 року. Перший кредит я взяв в банку Михайлівський на весілля сина. До цього я працював агрономом, але при взаємодії з хімікатами в мене утворилася деструктивна пневмонія (дірка в легені). Лікарі заборонили працювати з хімікатами, я розрахувався і працював на різних роботах. Також ми з дружиною переїхали жити до її батьків (їм потрібен був догляд), потрібно було викопати скважину, провести воду в будинок. Кредит я виплачував, але банк Михайлівський збанкрутів в 2016 році і на повернення кредиту почали предентувати різні компанії. Суди тягнуться і до цього часу, так і не зрозуміло кому цей кредит виплачувати. 

В цьому ж 2016 році з різницею в три місяці помирають батьки дружини. Розходи на похорони, лікування (бо теща була онкохвора). Я залишився без роботи. Взяв кредит в Сенсі (тоді ще Альфа-банку)  бо почалися і в мене проблеми зі здоров’ям (серцева  недостатність, артроз) потрібні були кошти на лікування. Трохи підлікувався, влаштувався на роботу до місцевого фермера, але неофіційно. Ще до військового стану він виплачував заробітну плату і я кредити виплачував.  А коли почалися військові дії, то почалися і затримки на 4-5 місяців з виплатою зарплати. Потім зовсім не стало роботи. 

Просидівши півроку вдома, я влаштувався до фермера в інше село різноробочим. Відстань до роботи 14 км, потрібні були кошти на бензин щодня. Цей фермер також невчасно виплачував зарплату. Так почав брати займи в мікрофінансових організаціях на бензин, лікування, так як знову загострилися хвороби. Зараз я вже з 28 серпня вийшов на пенсію, не працюю так як і здоров’я не маю і на роботу ніхто не бере. Та ще й в селі не так просто цю роботу знайти. Маючи одну пенсію 4000 грн., я зрозумів що не зможу вибратися з боргів. 18го жовтня отримав дві пенсії за два місяці і зразу поїхав до кардіолога. Зараз проходжу лікування на денному стаціонарі. (Чеки з аптек і діагноз лікаря  додаються).  

Пішов би воювати, але в воєнкоматі сказали що таких, як я, туди не потрібно. Субсидії не маємо, так як дружина ще поки працює, дали їй довести ще на один рік клас (вона вчитель). А далі два пенсіонери і купа боргів. Ось така ситуація склалася. Цілий вік працював, а наприкінці залишився без здоров’я і з купою боргів, в які сам не зрозумів як попав. Із себе вини не скидаю, але й сплачувати надалі їх не має змоги.  

Зараз я вже банкрут та звільнився від боргів. Я дуже дякую компанії “Звільнимо”. Вони мені дуже допомогли, я нарешті розпочну життя з нової сторінки.